Гора Парашка (Параска) - найвища вершина
Сколівських Бескидів. Розміщена вона на відстані 10 кілометрів на захід від
міста Сколе(Львівська
область). Висота гори становить 1268,5 метрів над рівнем моря. В ясну
погоду її далеко видно з прикарпатських рівнин на відстані від 40 кілометрів, а
панорами з вершини гори завжди є предметом захоплення туристів та фотографів. З
Параски добре видно інші вершини Сколівських Бескидів, а також села: Коростів, Крушельниця, Корчин, Верхнє і
Нижнє Синевицько.
На хребті також знаходяться інші менші вершини: г.Тимкін Верх, г.Зелена,
г.Оброслий Верх, г.Корчанка, г.Марковце
Від самого Сколього до Парашки
тягнеться однойменний хребет, по якому помічений відомий 13-й туристичний
маршрут. Біля вершини та на хребті Парашки ростуть чорниця та
брусниця. Ці ягоди можна збирати до самих заморозків. Схили хребта вкриті
хвойними лісами (ялина та ялиця). Також в деяких місцях є букові та березові
лісисті зони. Трав’яний покрив на хребті є дуже різноманітний з багатьма
рідкісними рослинами, більшість з яких занесені до Червоної книги України.
На східному схилі гори Парашка, через який проходить 13-й
маршрут, знаходиться пам'ятний камінь, який пов’язаний злегендою про
дочку князя Святослава Парасковію. На цьому монументі написано:
«1015
р. Загинула і похована дочка деревлянського кн. Святослава, Парасковія і цю гору
названо «Параска»».
Туристи часто зупиняються відпочити на цьому монументному
камені і при цьому не помічають надпису.
Є три версії походження назви гори. Всі ці назви пов'язані з
вбивствами.
За першою версією назва
походить від Святославої дочки Парашки, яка втікала в гори від князя Ярополка,
який воював з своїм братом. В цей час Святослав з своїм військом втікав від Ярополка у Карпатські
гори. Але погоня його наздогнала поблизу поселення, на місці якого
зараз є місто Сколе. Князь Святослав наказав своїй дочці не йти разом з ним у
долину ріки Опір,
де мала відбутися битва, а перечекати безпечному місці. Парашка пішла з
частиною війська на хребет до гори, яка зараз називається Парашкою. Після
перемоги над Святославовим
військомрозлючені Ярополкові воїни наздогнали й Парашку і стяли
їй голову. З того часу ця гора називався Парашкою.
Існує також інша версія походження назви гори, яка походить
від переказів стародавніх людей. Люди розповідали, що жила якась жінка Параска,
яка на Великдень вигнала в гори пасти воли. Вона взяла із собою куделю для
прядіння. Вона почала прясти, що було гріхом (і сьогодні теж) на Великдень. За
цей великий гріх вона скам'яніла разом з волами. З того часу гору
називають Парашкою.
Третя версія пов'язана
з нападом монгольських татар на людей, які жили в цій місцевості. Люди не
сподівалися нападу, та й почали хаотично втікати в різні місця. Один татарин
сподобав собі дуже файну дівчину і захотів взяти її в полон. Але вона
почала втікати в гори. Татарин наздогнав знесилену дівчину на горі і відтяв
мечем голову. Місцеві люди пізніше дізналися про її страшну смерть і назвали на
цю гору Парашкою.
З південного схилу Парашки беруть початок дрібні потоки
Сегольний, Прикордонний та Червоний. Ці потоки впадають в річку Бутивля, яка
протікає через село Коростів та впадає в річку Опір.
З північного схилу гори беруть початок річки Крушельниця, Росоха, Велика Ріка
та Мала Ріка, які впадають у річку Стрий.
На Великій Річці є відомий Водоспад Гуркало.
|